Нещодавнє посилення перевірок відповідності та тарифної політики на ринках США та ЄС створило нову хвилю викликів для китайських експортерів. Серед помітних подій – розширення випробувального періоду Механізму вуглецевого регулювання на кордоні ЄС (CBAM) та можливе продовження США тарифів Розділу 301, що залишило багато малих та середніх зовнішньоторговельних компаній у стані «тривоги щодо дотримання вимог».
Розширення CBAM збільшує витрати на експорт продукції
ЄС вступив у перехідну фазу CBAM у жовтні 2023 року, спочатку орієнтуючись на такі галузі промисловості, як сталь, алюміній та цемент. З 2024 року сфера дії поступово розширилася, включивши до неї продукти нижчої цінності, такі як електроенергія та пластмаси. Це означає, що виробники, які експортують до ЄС, повинні не лише розраховувати вуглецевий слід своєї продукції, але й нести додаткові витрати на звітність про викиди вуглецю. Деякі компанії повідомляють, що облік викидів вуглецю додає приблизно 3–5% на кожне замовлення, що є значним тягарем для підприємств з дрібносерійним виробництвом, що охоплюють різні категорії.
Невизначена тарифна політика США підвищує ризики для експорту споживчих товарів
Торговий представник США (USTR) зараз розглядає питання про продовження дії тарифів Розділу 301 на китайські товари, що охоплюють такі споживчі категорії, як електроніка, меблі та текстиль. Хоча остаточного рішення ще не оголошено, короткострокова тарифна невизначеність вже змусила деяких американських покупців відкласти замовлення або звернутися до китайських постачальників з проханням розділити потенційні тарифні витрати. Один експортер зазначив: «Клієнти починають просити два варіанти ціни: з тарифами та без них. Переговори явно тривають довше».
Ринки, що розвиваються, наслідують цей приклад, встановлюючи торговельні бар'єри
Під впливом політики ЄС та США, ринки, що розвиваються, такі як Мексика та Туреччина, також посилюють перевірку походження та екологічні стандарти для імпорту. Мексика нещодавно посилила антидемпінгові розслідування щодо азійського імпорту, зокрема, щодо сталі та кераміки. Туреччина планує протягом року запровадити систему маркування «зеленої декларації» за зразком ЄС. Ці зміни змушують деяких експортерів реконфігурувати ланцюги поставок або перенести частину виробничих потужностей до Південно-Східної Азії чи Східної Європи.
Стратегія реагування: Розвиток комплаєнс-здатності як основного фактора конкурентоспроможності
З огляду на зростання глобальних торговельних бар'єрів, експортери повинні зміцнити три ключові сфери:
- Управління вуглецевими даними – Створіть систему відстеження вуглецевого сліду продукції та прагніть отримати міжнародно визнані екологічні сертифікати (наприклад, EPD).
- Диверсифікація ланцюга поставок – оцінка доцільності створення закордонних складів або кооперативного виробництва в таких регіонах, як Південно-Східна Азія чи Мексика, для зменшення ризиків, пов’язаних з одним ринком.
- Обізнаність у тарифному плануванні – використання Правил походження товарів згідно з угодами про вільну торгівлю (наприклад, RCEP) та оптимізація стратегій класифікації товарів та ціноутворення.
Висновок
Міжнародне торговельне середовище переходить від «цінової конкуренції» до «конкуренції за дотримання вимог». Тільки завдяки проактивній адаптації до регуляторних змін компанії можуть зберегти свої позиції в умовах реструктуризації глобального ланцюга поставок. Тенденції політики залишатимуться критичною змінною, яка впливатиме на експортні замовлення протягом наступних шести місяців.
Час публікації: 23 січня 2026 р.